У нашій державі панує засилля генно модифікованих продуктів. Попри застереження вчених про їхню небезпеку для здоров’я людей та навколишнього середовища
Картопля, яку не їсть колорадський жук, так званий «золотий» рис, збагачений каротином та залізом, цукровий буряк із низькокалорійним замінником цукрози, безкофеїнова кава, рослини-фабрики, які продукують вакцини... Сьогодні список фантастичних можливостей генної інженерії можна продовжувати і продовжувати. Однак чим більше трансгени завойовують світ, тим більше тривоги це викликає у громадськості. Виявилося, що не так усе просто й красиво, як твердять виробники генно модифікованих організмів.
– Науковці Російської академії наук дійшли висновку: сучасні генетично модифіковані організми недосконалі і їх не можна пускати у виробництво, – зазначив на міжнародній конференції «Генетично модифіковані організми: наукові та практичні аспекти, ризики та законодавче врегулювання», що відбулась у Києві, президент Російської загальнонаціональної асоціації генетичної безпеки Олександр Баранов. – Вони призводять до порушення природної родючості грунту, спалахів чисельності шкідників, переходу їх на нові культури, зниження стійкості рослин до патогенів при зберіганні, викликають появу нових бур’янів і шкідників тощо. У Росії через чотири покоління колорадського жука з’явилися форми, стійкі до отрутохімікатів. У ГМ-культурах, які використовуються у харчуванні людей, накопичуються гербіциди, токсичні та алергійні білки. Тому навіть африканські країни не допускають ввезення ГМО на свою територію. З’явилася небезпека засмічення традиційних сортів трансгенами шляхом опилення, що веде до зникнення біологічного різноманіття і генетичного забруднення. За даними Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН, кожні шість годин у світі зникає один вид рослин, зменшується й кількість порід свійських та диких тварин.
Провідний науковий співробітник Інституту вищої нервової діяльності та нейрофізіології Російської академії наук Ірина Єрмакова, як і більшість учасників конференції, вважає, що ідеї біотехнології хороші, але сьогоднішні трансгени ще недосконалі, оскільки ДНК мало досліджена. По суті, це експеримент, який має помилки у технології, а тому, перш ніж допускати генетично модифіковані продукти до масового використання, треба дослідити їхній віддалений вплив на людей і природу. А він може бути негативним. Про це свідчать, зокрема, результати її дослідження впливу генетично модифікованої сої на потомство пацюків. Оприлюднення цих ре-зультатів спричинило у світі ефект вибуху бомби.
– Смертність першого покоління пацюченят була настільки висока, що я не могла зайти у віварій, – розповідала на конференції І. Єрмакова. – Якщо причиною цього стали ГМО, то наслідки їх для природи і людства будуть страшними – можуть зникнути цілі види тварин і рослин. Внаслідок уживання нинішніх недосконалих трансгенів виявлено чужорідні генетичні вставки у клітинах тварин і людини, чим запускається механізм генетичних змін, що може призвести до раку, безпліддя, тисяч смертей.
На конференції називалися вражаючі факти впливу ГМО на людей та природу. Сотні робітників у Індії постраждали від уживання генетично модифікованої їжі. У США харчова добавка із трансгенами викликала генетичні зміни в людей, відтак сто чоловік померло, а десять тисяч захворіли. Однак науковцям, які застерігають від поспішного застосування недосконалих трансгенів, доводиться витримувати шалений тиск транснаціональних біотехнологічних компаній, які щороку мають від ГМО мільярди доларів баришу. Вони й правлять бал. Доктора Пуштаї, який оприлюднив факт, що в результаті згодовування пацюкам нібито безпечної трансгенної картоплі у них з’явилися вади кишківнику та нервової системи, і заявив, що їсти цю картоплю небезпечно, звільнили з роботи. Шалену атаку витримали науковці, котрі виявили, що ГМ-культури можуть запилювати традиційні рослини. Зазнала цькування й І. Єрмакова. Тож не дивно, що наукові дослідження впливу ГМО на потомство тварин маловідомі.
Дисонансом прозвучав на конференції виступ завідувача лабораторії детектування ГМО та біобезпеки Інституту клітинної біології та генетичної інженерії НАН України Бориса Сорочинського. Назвавши наукову громадськість «масовкою для страшилок», він швидко прочитав свій виступ, ніби виконував чиєсь завдання: мовляв, негативних наслідків ГМО для здоров’я людей і довкілля не виявлено. У відповідь на це йому тут же нагадали, що його книгу «Генетично модифіковані рослини» видано з ініціативи та за рахунок біотехнологічної компанії «Монсанто». Чому б це?
Подібні транснаціональні біотехнологічні компанії проштовхують свою продукцію нахраписто, аби потім заявити: «Ви оточені, спротив марний», говорили секретар Альянсу СНД «За біобезпеку» Вікторія Копєйкіна та директор Інституту відповідальних технологій США Джеффрі Сміт, з яким під час конференції було проведено телеміст. Уряд США підтримує ГМ-індустрію через її вплив на фінанси, сказав Д. Сміт. США тиснуть на країни, які не хочуть приймати ГМ-продукти і прагнуть їх маркувати. Міністр сільського господарства Сполучених Штатів свого часу особисто переконував Європу, яка відмовляється від трансгенів, купувати їх. Під тиском трансгенного лобі науковці, які говорять про шкоду ГМО, втрачають роботу та фінансування, журналістам затикають роти.
Разом із тим у світі зростає невдоволення та опір людей застосуванню ГМО. У тій же Америці майже 30 відсотків жителів вважають, що вживання ГМО може призвести до серйозної шкоди здоров’ю, 60 відсотків кажуть, що якби знали про вміст ГМО, то не стали б їсти таку продукцію, а дев’ять із десяти хочуть запровадження її маркування. У англійських школах заборонено вживати трансгенну картоплю та продукти з неї. Незважаючи на те, що уряд США дотує виробників ГМ-культур, експорт американської сої впав, як і ціни на ГМ-кукурудзу. У світі з’явилося багато зон і держав, вільних від ГМО.
А що ж Україна? Вона перетворюється на дослідну лабораторію для транснаціональних біотехнологічних компаній, говорилося на конференції. У нас ніхто не контролює вирощування трансгенних сої, кукурудзи, ріпаку, рису, буряків тощо, як і імпорту генно модифікованої продукції. Ніхто не знає, скільки в продуктах харчування генетично модифікованих компонентів. У серпні минулого року під тиском громадськості було ухвалено постанову про обов’язкове маркування продукції, яка містить понад 0,9 відсотка генетично модифікованих організмів. Однак трансгенному лобі вдалося добитися її скасування. За поданням Української екологічної ліги суд відновив дію серпневої постанови з вимогою маркування продукції з ГМО. Але порядку маркування в ній не визначено, тому цей документ дехто вважає мертвонародженим. У нас відстала система ліцензування, стандартизації та сертифікації продукції з ГМО. Закон про біобезпеку, ухвалений поспіхом торік без врахування пропозицій екологів, не закріплює пріоритетності збереження здоров’я людей та природи і потребує підзаконних актів. Його виконання покладене на безліч державних органів, кожен із яких – своєрідне гніздо лобістів власних інтересів.
Скажімо, представники Міністерства охорони здоров’я, яке мало б у першу чергу захищати населення від недоброякісних харчів, навіть не вшанували конференцію з ГМО своєю присутністю. Заступника голови Всеукраїнської екологічної ліги Тетяну Тимочко дуже здивував один із недавніх очільників цього міністерства, який сказав: «А що, в Україні хтось помер від трансгенів?»
– Це – край цинізму, – вважає Т. Тимочко. – На жаль, сьогодні українська влада замість захисту людей демонструє прихильність до транснаціональних компаній.
В Україні немає державної політики щодо біобезпеки, говорилося на конференції. На думку голови Всеукраїнської екологічної ліги Анатолія Толстоухова, законодавче поле – чисте, у виконавчих органах – одноденки і лобісти ГМО, а громадськість не знає, що споживає, і лише зараз починає порушувати це питання. Подальше безконтрольне розповсюдження ГМО може призвести до трагічних наслідків.
Що ж пропонують провідні вчені і громадські діячі, аби Україна не зазнала генетичного геноциду? Необхідно негайно створити мережу сертифікованих лабораторій із виявлення генетично модифікованої продукції та її маркування. Поки біотехнологічні компанії не доведуть безпечність ГМО, треба припинити їх виробляти і застосовувати.
До речі, генна інженерія нещодавно занесена Ватиканом до переліку смертних гріхів. І хоча ніхто не заперечує, що це – одне з найбільших наукових відкриттів сучасності, яке порівнюють із винайденням атомної енергії, треба ставитися до неї так само обережно. Чорнобиль повинен стати гірким уроком.
Наталя Литвиненко
Спiльнота споживачiв та громадськi об'єднання